20 листопада відбувся науковий семінар на тему: «Живе богослов’я в кольорах: храми південної Буковини» доповідачки Марії Хомишин, асистентки кафедри богослов’я. Представлення даної теми було спробою коротко окреслити подальший розвиток сакрального мистецтва 15 – 16 ст. поствізантійського періоду на території південної Буковини (історична територія Молдавського князівства) через призму розгляду ряду розписаних храмів, які належать до спадщини ЮНЕСКО.

Запрошуємо на відкритий науковий семінар "Живе богослов'я в кольорах: храми Південної Буковини"!
Доповідачка: Марія Хомишин (Свідрик) - ліценціат з богослов'я, асистент кафедри богослов'я УКУ.
Час: 20 листопада, 16:00.
Місце проведення: семінарська кімната 101, корпус ФБФ, Хуторівка, 35а.
![]() 30 жовтня, відбувся VII з черги семінар з Богословського Авангарду за темою "Чи можливо втекти від віртуальної реальності? Пустеля як кенозис і контркультура".
7-11 жовтня у Новосибірську (Росія) пройшла пастирська конференція духовенства і монашества Римо-Католицької Преображенської єпархії в Новосибірську на тему «Виклики сучасності: актуальні питання біоетики та взаємодії зі ЗМІ». Пастирська конференція проходить в Преображенській єпархії щорічно, збираючи усіх священнослужителів та ченців, які служать в межах єпархії, для слухання та обговорення різних питань, пов’язаних з церковним життям. Очолює щорічну пастирську конференцію владика Йосип Верт, ординарій Римо-Католицької Преображенської єпархії в Новосибірську та ординарій для католиків візантійського обряду по всій території Росії. З 30 вересня по 2 жовтня в приміщенні великого конференц-залу Національної академії наук України відбувався вже VII Національний конгрес з біоетики, в роботі якого прийняли активну участь викладачі кафедри богослов’я УКУ Марія Ярема та Юрій Мартинюк. У своїх виступах доповідачі зокрема представили актуальні біоетичні проблеми сьогодення, пов’язані з поширенням та пропагуванням в Україні практики сурогатного материнства та використання біоматеріалів ембріо-фетального походження з лікувально-дослідною метою. Віртуальна реальність настільки щільно увійшла в щоденне життя, що ми її вже не помічаємо. Вона стала нашим справжнім довкіллям, середовищем існування. Як це впливає на основну цінність людського життя – свободу? Чи можливо контролювати і обмежити вплив віртуальної реальності на духовний світ людини в умовах технократії? Можливо духовне життя в умовах теократії пустелі є одинокою альтернативою для тих, кого Христос визволив для свободи, щоб в «під кормигу рабства не піддавались знову» (Гал 5:1)? Приєднатись у facebook |