Почитання Пресвятої Євхаристії у Христовій Церкві почалося одразу після встановлення Таїнства Пресвятої Євхаристії Ісусом Христом на Тайній Вечері у Великий Четвер. У першому тисячолітті почитання Пресвятої Євхаристії, як у Східній так і в Західній Церкві завжди було поєднано з звершенням Божественної Літургії та Причастям вірних [1]. Святі Отці першого тисячоліття, як Східної так і Західної Церкви звершували почитання Пресвятої Євхаристії тільки в поєднанні з служінням Божественної Літургії. Вони безнастанно призивали вірних до частої і навіть щоденної участі в Божественній Літургії та Святому Причасті. Перші християни так любили й цінували Божественну Літургію, що навіть під загрозою смерті, брали в ній участь. Для них бути на Святій Літургії та приймати Ісуса Христа (поєднуватися з Ісусом Христом) в Святому Причасті було найбільшою ласкою і привілеєм, а бути виключеним від участі у Божественній Літургії та Святому Причасті, найбільшою карою.
Даною публікацією, пропонується дуже коротко застановитись над почитанням Пресвятої Євхаристії у Східній та Західній Церкві в другому тисячолітті; висвітлити, як звершувалося почитання Пресвятої Євхаристії в УГКЦ в процесі століть; та представити в чому полягає ціль Євхаристійного почитання, як для Східної так і для Західної Церкви.
Завантажити
[1] Ю. Катрій. Пізнай свій обряд. Ню Йорк-Рим 1982, с. 183.
|