Помилка
Підготовка фахівців за напрямом підготовки 0301 «Філософія» зі спеціальності 8.030103 «Філософія» / «Богослов’я (Теологія)» Друк

Освітньо-кваліфікаційний рівень – магістр

Кваліфікація фахівця – магістр богослов’я, викладач богослов’я

Термін навчання – 1 рік

Форма навчання – денна

Назва дисципліни Кількість годин
Сучасні питання філософії і богослов’я (Біоетика) 45
Історія і теорія християнського мистецтва (Богослов’я ікони) 45
Порівняльне богослов’я (Конфесії західного християнства) 30
Християнська релігійна філософія (Богословська антропологія) 45
Сучасні проблеми еклезіології (Екуменізм і місіологія) 30
Канонічне право (спеціальне) 30
Методологія та організація наукових досліджень 30
Методика викладання богослов’я 30
Педагогіка вищої школи 30
Класична мова 75
Східнохристиянська духовність 30
Церкви східного християнства (історія і сучасність) 30
Науковий семінар 30
Дисципліни спеціалізації 45
Релігійно-дослідницька практика
Педагогічна практика

 

Анотації курсів

Східнохристиянська духовність

Ознайомлення студентів з основними аспектами східнохристиянської духовності. Філософсько–богословські передумови виникнення східнохристиянської духовності. Дохристиянські підходи до розуміння духовності. Біблійні витоки східнохристиянської духовності. Ранні Отці Церкви та письменники донікейської доби про духовне життя християн. Містика світла і досвідне пізнання Бога у св. Макарія Єгипетського. Східне монашество. Інтелектуалістична духовність. Богослов’я обожествлення в духовній традиції східних Отців Церкви. Розвиток ісихазму від св. Симеона Нового Богослова до XIV ст. Розвиток ісихазму в Україні. Життя і богослов’я св. Григорія Палами. Богослов’я молитви. Богослов’я “Ісусової ” молитви.

 

Еклезiологiя: “Екуменізм і місіологія”

Поняття та види екуменізму. Богословські підстави єдності християнства. Історичні спроби подолання поділів у Церкві та сучасне розуміння їх. Екуменізм у Католицькій Церкві у світлі документів Другого Ватиканського Собору. Моделі майбутньої єдності Церков. Київська Церква на дорогах екуменізму. Роль Східних Католицьких Церков в екуменічному діалозі між Сходом і Заходом.

Євангелізаційна діяльність Церкви та способи її реалізації. Тринітарна основа місії. Христологічні і сотеріологічні принципи місії. Пневматологічні основи місії. Еклезіологічні основи місії.

 

Церкви Сходу (історія та сучасність)

Історiя розвитку й особливостi Церков, що не приєдналися до рiшень Халкедонського собору: Ассирійської, Якобітської, Коптської, Ефіопської і Вірменської. Полiтичні та культурні обставини, а також розвиток богословських iдей, якi спричинилися до розколу. Халкедонський та Ефеський собори. Шляхи розвитку структури, обрядiв i життя “нехалкедонських” Церков вiд початкiв аж дотепер. Шляхи пошуку єдності між Церквами.

 

Богослов’я ікони

Вiронавчальний змiст iконографiї. Стилiстика церковного мистецтва Схiдної Церкви. Поняття «образу» як принципу християнської онтологiї та гносеологiї, «символу» як засобу передачі присутності особи чи явища. Представлення та богословський зміст канонiчних для Схiдної Церкви зображень Пресвятої Тройцi, Iсуса Христа, Богоматерi, ангелiв, святих, Господнiх i Богородичних свят. Лiтургiйне призначення iкони.

 

Конфесії західного християнства

Історія конфесій західного християнства до Реформації. Початок Реформації. Церкви Старої та Нової Реформації. Англіканська Церква. Старокатолицизм. Релігійні спільноти, які посилаються на християнську доктрину. Світові спільноти західних християнських конфесій. Конфесії західного християнства в екуменічному русі. Богослов'я конфесій західного християнства. Екуменічні діалоги між конфесіями західного християнства. Екуменічні діалоги між Церквами західного християнства і Східними Церквами. Внесок конфесій західного християнства в розвиток християнського богослов'я.

 

Богословська антропологія

Предмет, метод і джерела. Антропологія книг Старого Завіту. Павлівська антропологія. Основні елементи антропології Іринея Ліонського, Філона Александрійського, Орігена. Осмислення людської істоти в контексті тринітарних спорів (св. Атанасій Великий, св. Григорій Ниський). Розвиток богословської антропології в контексті христологічних спорів у постхалкедонський період (Леонтій Візантійський, св. Максим Ісповідник). Св. Августин і пелагіянська контроверсія. Антропологія у світлі вчення Лютера про оправдання людини. Богословський погляд на людину у світлі документів Другого Ватиканського Собору. Розвиток богословського персоналізму в лоні православних Церков.

 

Моральне богослов’я (біоетика)

Біоетика як наука. Розвиток біомедичних наук та людські права. Екологічна криза. Моделі біоетики, її моральні критерії, принципи. Тілесний і духовний виміри людини. Самогубство. Смерть заради вищих цінностей. Самозахист. Смертна кара. Евтаназія. Значення терпіння для християн і знеболювальні засоби. Зачаття і ембріологія. Статус людського ембріону, його біологічна діяльність, людський характер, особовість, етичний і юридичний статуси. Пренатальне обстеження. Аборт. Штучне запліднення. Природне планування сім’ї та методи контрацепції. Трансплантація органів.

 

Пасторальна практика

Курс пасторальної практики є продовженням курсу з пасторального богослов’я. Особлива увага зосереджується на здобутті та прикладному застосуванні знань і методики пасторальної опіки дітей з особливими потребами. Розглядаються: загальна психологія розвитку дитини від моменту її зачаття до дошкільного віку; елементи та структура комунікації, особливості гри як методу виховання; різні форми занять; уміння розв’язувати конфлікти.

Більше