З першої половини VIII століття до половини IX століття Константинопольська Церква боролася з іконоборчим рухом. В цей період ревним захисником іконопочитання був Теодор Студит (759-826), великий мислитель та ігумен Студійського монастиря. Однією з головних тем, які він поглиблював, було питання незалежності Церкви від світської влади в аспекті віровчення та моралі. Св. Теодор хотів довести, що церковні догми і правила походять не від імператорів, а від собору єпископів. У цьому контексті він розвиває ідею пентархії. [...] Тема христології традиційно розглядається у двоякому сенсі: з одного боку, питання стоїть, яким є зв'язок між Сином, Святим Духом і Отцем (онтологія Бога), а з іншого боку, яким є взаємовідношення між Сином і людиною (антропологія і сотеріологія). У випадку з Климентом на ці питання неможливо дати простої відповіді, але слід бути дуже уважним, щоб не застосовувати до його христологічного синтезу пізніші або сучасні тринітарні і христологічні поняття, коли говоримо про ранній період становлення християнського богослов'я. [...] Осмислення постаті і вчення відомого візантійського богослова, ісихаста й церковного діяча XIV ст. Григорія Палами здійснено через призму змін у ставленні до почитання св. Григорія після Замойського синоду та позитивних зрушень в оцінці його особи після ІІ Ватиканського собору. Висвітлено роль патріярха Йосифа Сліпого у справі літургійно-богословського відкриття імени та спадщини св. Григорія Палами для західних і східних католиків. Вперше наведено тексти листів кардинала Франя Шепера і патріярха Йосифа у справі повернення текстів служби св. Григорія Палами в римське видання грецького Антологіона. Наголошено на необхідності й актуальності глибших студій богословської спадщини св. Григорія Палами та східнохристиянського феномену ісихазму в УГКЦ. 17 травня 2019 року в Люблінському католицькому університеті Івана Павла II відбулася ІІ Міжнародна патристична конференція, яку організували дві партнерські кафедри: богослов’я Українського католицького університету (УКУ) та історії стародавньої і середньовічної Церкви Люблінського католицького університету. Співробітництво між католицькими університетами – пріоритет УКУ, а Люблінський – це найближчий католицький університет, з яким плідно і все з більшою інтенсивністю розгортається співпраця у сфері патристики.
Два роки тому філософсько-богословський факультет УКУ відвідала офіційна делегація польських патристів на чолі із завідувачем кафедри історії стародавньої і середньовічної Церкви та головним редактором журналу «Vox Patrum» о. д-ром Петром Щуром. Результатом переговорів стало започаткування щорічних міжнародних патристичних конференцій, які почергово відбуватимуться в Україні й Польщі. Першу провели в УКУ 10 травня 2018 року й вона була присвячена темі «Образ і подоба Божі в святоотцівському богослов’ї». Цьогорічна – «Пневматологія Отців Церкви».
Подія у facebook The most natural environment for a religious experience, kerygma, and doctrine of primitive Christians was undoubtedly grounded in the Jewish synagogue, bet knesset, which has been a central communal institution of Judaism. In fact, it had been the native educational milieu for Jesus himself, who must have been enrolled in a synagogal school in his childhood and later used it for preaching in his adult life. Even though until 70 CE Jerusalem Temple was the center of the Jewish cult, the synagogue clearly had its own particular function, serving as a local meetinghouse for study and, also, prayer. In effect, its administrators were none other than teachers, rabbis. When Jerusalem Temple was destroyed, the synagogue became its surrogate. Consequently much of the liturgy and instruction of rabbinic Judaism and newly emerging Judeo-Christianity – even the times of statutory prayer and the number of services held on holidays and festivals – was framed to correspond with the rituals and rhythms of the defunct Temple cult.[1]
10 травня на філософсько-богословському факультеті УКУ відбулася Міжнародна патристична конференція «Образ та подоба Божі в святоотцівському богослов’ї» Це перший подібний захід, який організували разом кафедра богослов’я ФБФ УКУ та кафедра стародавньої та середньовічної історії Церкви богословського факультету Люблінського католицького університету Івана Павла ІІ.На початку конференції учасників та слухачів благословив на плідну працю Владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської Архиєпархії.
Відкриваючи конференцію Віктор Жуковський зазначив: «Коли я думаю про свою людськість зі всіма її особливостями, величчю і немічністю, то згадую слова двох святих, Іринея Ліонського (ІІ ст.) і Симеона Нового Богослова (ХІ ст.). Один писав: «…людина – слава Божа, яка має життя, а життя людини – це видіння Бога». А інший, гостро відчуваючи драматичну подвійність людського буття волав: «Людина страждає все своє життя, тому що вона «рабовільна», тобто одночасно є свобідною і невільником». «В ній поєднується смертне і безсмертне, видиме і невидиме, чуттєве і мисляче». |